Про автора

Я народилася у мальовничому селі Лаврівка на Вінниччині 2 грудня 1957 року. У 1972 році закінчила Лаврівську восьмирічну школу, а в 1974 році Стрижавську середню школу (із золотою мелаллю) і вступила до  Одеського державного університету імені І.Мечнікова на хімічний факультет. З дитинства мріяла бути вчителем, але так сталось, що після закінчення університету працювала 5 років інженером хімічної лабораторії Вінницького електротехнічного заводу, потім у 1984 році все ж  повернулася до рідної школи. Починала працювати вчителем хімії та вихователем групи продовженого дня, згодом у 1992 році стала заступником директора з навчально-виховної роботи, а з 1994 року –  директором школи. Маю кваліфікаційну категорію “спеціаліст вищої категорії”  та педагогічне звання “старший вчитель”.

Для мене школа — рідний дім,
Тут помисли мої і мрії.
І слава, й сонце є у нім,
Та щирі помисли, й надії.
Тут зустрічі і світлі дні,
Наради творчі й семінари.
Урок, походи і пісні,
І злети, й доленьки удари.

Тут все життя моє пройшло
Із добрим словом і душею.
У школі всякого було,
Та серцем я зрослася з нею.  (Н.Красоткіна)

     Я вибрала  свою учительську стежину, і ось уже 33-ій рік, рік за роком упевненим кроком ступаю по ній. Любов до дітей, до школи, до роботи – це мої ліки, а дитячі усмішки – це заряд енергії.

Життєве кредо:

Кожна прожита секунда –

це частинка життя,

а кожну частинку життя

 треба прожити гідно!!!»

       (Ліна       Костенко)

Пелагогічне кредо:

Навчаючи інших, вчитись самій,
В житті все робити з любов'ю.
За кожний мій вчинок, щоб  люди могли
Згадати мене добрим словом

Управлінське кредо:

      «Керувати – значить приводити до успіху»

         З педагогічним колективом  школи йдемо  в ногу з життям. Широко впроваджуємо  у практику інноваційні технології, є  активними  учасниками  та призерами конкурсів професійної майстерності. Колектив школи щорічно впродовж 10 років займає призові місця у районному конкурсі «Кращий трудовий колектив».

   Я переконана, що школа завжди повинна крокувати в ногу з часом, бути конкурентоспроможною,  не задовольнятися досягнутим.  А це значить, що  потрібно в майбутнє визначити свої цілі, поставити перед собою завдання, працювати спільно і багато.

Моя мета : 

v     Створювати умови для того,щоб наша школа стала острівцем людяності і гуманізму, творчості й постійного пошуку, щоб її випускники на все життя засвоїли: якщо хочеш стати щасливим, то слідуй золотому правилу: розум у голові, щирість у серці, здоров'я  в тілі.

v     Формувати  позитивний  імідж  школи через :

Ø  рівень освітніх послуг,

Ø власні традиції,

Ø  створення привабливого образу педагога,

Ø  комфортного морально - психологічного клімату в колективі. 

Мій стиль керівництва

Ø Здійснення контролю  не заради пошуку винних, а заради позитивного кінцевого результату.

Ø Дотримання партнерського стилю керівництва, перевага таких методів керівництва як порада, особистий приклад, похвала

Ø Створення атмосфери співпраці

Ø Урахування рівня розвитку колективу

Ø Виявлення поваги та довіри до педагогічних працівників

Ø Створення умов для реалізації потенціалу кожної особистості

Ø Здійснення індивідуального підходу до кожного

          Життя директора сільської школи, як на долоні, кожен  крок і рух усі бачать. Тебе  всі знають. І ти всіх пам'ятаєш і знаєш. Виховуючи учнів, ти виховуєш все село, від тебе залежить його майбутнє. Директор в селі не тільки керівник, а ще й громадський діяч. Починаючи із 1986 року я обиралась депутатом або ж була членом виконавчого комітету Лаврівської сільської ради, а у 2002-2006 роках – депутатом Вінницької районної ради.

Біжать роки, немає спину і час минає, наче мить.
Знайшла я стежечку єдину, моє життя по ній біжить.
Я йду по ній і не шкодую. Себе я школі віддала.
Шкільний дзвінок  я серцем чую і через терни я пройшла.
Пережила всього багато, та школа –  це зоря моя.
Заходжу в школу й  знову свято,

Знов молода й щаслива я!